Екскурсія "Шляхами Героїв"

Враження учасників від екскурсії «Шляхами героїв»

Ніколайчук Владислав, учень 10 класу Марганецької ЗОШ №3

- Мене особливо вразило відвідування військової частини у Гвардейському. Спочатку ми вшанували пам'ять загиблих у АТО воїнів 25-ї повітрянодесантної дніпропетровської бригади. В списках загиблих я знайшов ім'я марганчанина Стародуба Андрія. І я відчув біль багатьох родин загиблих.

Після цікавого огляду військової частини та знайомства з життям військових, обід у солдатській їдальні бів дуже смачним. /Files/images/2017-2018_nr/vd_rusichv_do_kiborgv/P71005-135010(1).jpg

Лічман Анна, учениця 10 класу Марганецької ЗОШ №3

- Екскурсія до 25-ї повітрянодесантної дніпропетровської бригади мене дуже вразила. Я не просто побачила як живуть і служать військові, але й змогла взятии участь у тренуванні десантників. На мене одягли парашутну екіпіровку. Було приємно відчути себе десантником. Нас познайомили з тренувальними тренажерами гелікоптера та літака. А ще я випробувала свої сили на смузі перешкод і впевнилася, що десантником бути не так просто!

Ця екскурсія залишила незабутнє враження. Хочу подякувати організаторам.

Слєпова Каріна, учениця 10 класу Марганецької ЗОШ №3

- Особливо мені запам'яталась алея Героїв. Такого сучасного меморіалу мені ще не доводилось бачити. Я побачила на стендах так багато імен героїв Майдану та АТО, мені дуже шкода цих молодих патріотів. Вразило, що стенди підписані багатьма мовами, що дасть можливість всьому світу познайомитись із сучасною історією України.

Приємно було отримати у подарунок від організаторів патріотичну футболку та сухий пайок.

Воітова Віта, учениця 10 класу Марганецької ЗОШ №3

- Мої враження від екскурсії неперевершені. Я дізналась багато нового: як відбувається служба в українській армії, як тренуються десантники, яка сучасна модернізована техніка на службі у віськових, як смачно та поживно харчуються солдати та офіцери.

Експозиція музею АТО під відкритим небом немов провела мене дорогами Донеччини. Вразила композиція українському військовому дяді Вані, який врятував маленьку дівчинку. Мені захотілося покласти в її долоньки своє яблуко. Захоплюючим також стало продовження експозиції «Битва за Дніпро», де були представлені докази та артефакти російської агресії.

В залі, де демонструвався фільм на 360 градусів, я відчула себе повністю зануреною в ті події. Футболка, яку подарували організатори, доповнила приємні враження цього насиченого дня.

Кiлькiсть переглядiв: 239