Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Витяг з єдиних вимог до учнів Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Ваша дитина готується стати школярем, а ви повинні бути до того, що день у день доведеться дізнатися про неї щось нове: як вона контактує з однолітками, чи може спокійно висидіти цілий урок, запам’ятати завдання ?

Готовність дитини до школи не є простим показником, тобто таким коли можна сказати – вона є або її немає. Готовність до школи вбирає в себе усі ті результати, до яких ви прагнули рік за роком усі 6-7 років, і день у день, виховуючи сина чи доню, створювали умови для їх всебічного розвитку.

Спеціалісти-психологи на перше місце ставлять мотиваційну готовність до навчання. Тобто, коли дитина має правильне уявлення про школу і її вимоги: «Мені вже 7 років, я хочу йти до школи, щоб добре працювати, стати лікарем, модельєром, конструктором», - говорить дитина.

Іноді в дітей не зовсім правильна мотивація: «У школі краще, ніж у садочку, - каже дитина, - там не треба спати». «У школі є перерва, можна виходити в коридор і бігати». Діти з таким уявленням про школу зустрінуться з непередбачуваними труднощами і вже за кілька днів, якщо вдома і в школі не надати їм відповідної допомоги і підтримки, скажуть, що вони до школи не хочуть. А є такі, котрі наче й знають про вимоги до школяра і водночас бояться, непокояться: «У школі дуже важко, я не знаю, чи хочу йти до школи, якось страшно...». Так! Діти теж потребують поради психолога.

Але ж і знання не в усіх майбутніх першокласників однакові. А зараз стали звичним вступні співбесіди. У деяких школах це навіть щось на зразок іспиту: не складеш – не зарахують!

Звичайно, за рівнем знань діти різняться. Зрозуміло, чим більше дитина знає, тим впевненіше почувається в школі. Але іноді і в малих «вундеркіндів» виникають труднощі – діти не завжди вміють чітко висловити свою думку, вчасно відреагувати на запитання, відстояти свою позицію. Цьому ще доведеться вчитись і вчитись... тому не варто розділяти дітей на «розумних» і «не дуже», влаштовуючи екзамен дошкільнятам. Інша річ, коли вчителі й спеціалісти хочуть краще познайомитись, поспілкуватись з майбутніми учнями. Цього не варто боятися.

Отже, виходить, що деякі майбутні проблеми, з якими зіткнулися дошкільнята восени, можна прогнозувати?

Так! Це можна передбачити. Наприклад, тип темпераменту дитини безпосередньо пов’язаний з тим, яким учнем вона стане. У жвавих, життєрадісних, рухливих сангвініків часто проблеми з тим, що вони непосидючі. Від уповільних флегматиків не можна вимагати швидкого залучення до процесу роботи. Меланхоліки – швидко втомлюються, а холерики – непослухи і забіяки. Це загалом. А якщо брати конкретну дитину – тут низка проблем, з приводу яких варто порадитись. Тому батькам важливо знати темперамент своєї дитини хоча б і для того, щоб знайти ключ до її поведінки, а іноді й пояснити вчителеві, чому дитина саме така.

Нерідко батьки опиняються в такій ситуації, що доводиться відстоювати особистість своєї дитини перед авторитарною позицією вчителя. На чиєму боці тоді психолог?

Психолог завжди на боці дитини. Дитина – не погана і не хороша, вона така, якою є. І ще. Не можна порівнювати дітей з іншими дітьми. Слід порівнювати дитину з нею ж, але днем, місяцем, роком раніше. Як вона змінилась, чого досягла? А любов батьківська – це душевна, а не розумова категорія. Вона повинна зігрівати й захищати дитя усе життя, давати силу, підтримувати у важку хвилину...

Звичайно, не лише радість, а й почуття великої гордості охоплює ваших донечку чи сина, коли ви разом купуєте і приносите додому шкільні речі. Дитина хоче поділитися своєю радістю з бабусею, дідусем, з дітьми у дворі чи в садку. Таке емоційне піднесення треба підкріпити уважним ознайомленням з кожною річчю, дослідити з майбутнім учнем її призначення, де вона зберігатиметься вдома, в ті дні, коли її не треба нести до школи ( на столі, у шухляді), і як розміститься у ранці, в портфелі? Як чистити і прасувати шкільну форму? Як вішати її у шафу?

ГРА «ЗБЕРИ ДО ШКОЛИ РАНЕЦЬ»

Перед грою ще раз розглянути з дитиною ранець: який він привабливий за формою, кольором, зручний за розміром, конструкцією. З любов’ю зроблений, щоб ним було приємно користуватися , ходити до школи. Поуправлятись у застібанні та розстібанні блискавок, липучок, замочків, розглянути всі відділення, поговорити про їх призначення. Чим краще учень доглядає свій ранець, тим довше ця річ служитиме.

Переходимо до гри. На столі лежить ранець і кілька предметів: пенал, олівці, зошити, папка, торбинка для сніданку. Дитина має швидко й охайно зібрати речі до ранцю. Гра закінчується, коли всі речі складено й ранець закритий. Другого дня гру повторити, використовуючи годинник – визначати, скільки часу потрібно для того, щоб маленький абітурієнт правильно та охайно склав речі до ранця. Ви зробили все, що могли, щоб підготувати малюка до важливого етапу в його житті – до першого класу. І все ж таки ви неспокійні – як же воно все буде? І ваша дитина теж нервує, переживає.

Щоб перевірити і заспокоїтися, потрібно перевірити, що знає ваша дитина про школу, про те, як треба поводитися в нових умовах.

7 лютого - День безпечного Інтернету

Шановні батьки, ви можете зробити Інтернет більш безпечним для дітей.

Кількість комп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів дедалі поширенішим стає підключення до високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей. А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки?

Перші кроки:

Кiлькiсть переглядiв: 263

Коментарi

  • Dusetaultef

    2012-11-07 07:22:35

    So what exactly are heel Lifts? I hear you ask shoe lifts insoles http://portland-biker.com/index.php?do=/profile-1775/info/...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.