ЗАТВЕРДЖЕНО: директор ЗОШ№3 ________Ю.В.ЛУК’ЯНЕНКО

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І СТУПЕНЯ
(для учнів, які з 1 вересня 2018 року навчатимуться за програмами 12 – річної повної загальної середньої освіти)
Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Марганецької міської ради Дніпропетровської області

СХВАЛЕНО:

на засіданні педагогічної ради
Марганецької загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 3
Марганецької міської ради
Дніпропетровської області

протокол від__________ №________

Голова педагогічної ради,

директор школи

________Ю.В.ЛУК’ЯНЕНКО

МАРГАНЕЦЬ, 2018

І. Загальні положення

Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для учнів, які з 1 вересня 2018 року навчатимуться за програмами 12 – річної повної загальної середньої освіти), наказу МОН України від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», програми О.В.Савченко, наказу МОН України від 26 липня 2018 року №814 «Про затвердження Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами».

Типова освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (Таблиця 1,2);

v очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці розділу 7;

v пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

v рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

v вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Освітня програма для 1-2 класів розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

За Статутом Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області знаходиться у комунальній власності, засновником навчального закладу є Марганецька міська рада. Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільстві, школа надає послуги у класах з інклюзивним навчанням. У закладі створені умови доступності для навчання дітей з ООП – переносний пандус,

Мова навчання – українська.

Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 має статус експериментального закладу освіти обласного рівня за темою «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» (наказ департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 10.07.2015 № 496/0/212-15 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес») та за темою «Розвиток громадянських компетентностей в умовах загальноосвіт-ньої школи» (наказ департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 21.10.2016 №701/0/212-16 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Розвиток громадянських компетентностей в Україні в умовах загальноосвітньої школи»).

ІІ. Організація освітнього процесу

Освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня й закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день, але Свято Першого дзвоника відзначається 1 вересня.

Освітній процес в закладі здійснюється за п’ятиденним робочим тижнем.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 03.09.2018 – 27.12.2018

ІІ семестр – 14.01.2019 – 31.05.2019

У 2018-2019 навчальному році канікули проводитимуться за таким графіком:

- осінні – 29.10.2018 – 04.11.2018

- зимові – 28.12.2018 – 13.01.2019

- весняні – 25.03.2019 – 31.03.2019

Цілі та завдання освітнього процесу школи.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Основні завдання освітнього процесу:

· формування в учнів сучасної наукової картини світу;

· виховання працьовитості, любові до природи;

· розвиток в учнів національної самосвідомості;

· формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

· інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

· рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

· виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

· створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

· формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Основні цілі освітнього процесу:

· забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

· гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

· створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

· формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

· забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Форми організації освітньго процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ІІІ. Ключові компетентності

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Вільне володіння державною мовою Уміння: висловлювати усно і письмово свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях
2 Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами Уміння: активно використовувати рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3 Математична компетентність Уміння: виявляти прості математичні залежності в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4 Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій Уміння: формувати допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5 Інноваційність Уміння: відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6 Екологічна компетентність Уміння: усвідомлювати основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7 Інформаційно-комунікаційна компетентність Уміння: опановувати основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8 Навчання впродовж життя Уміння: опанувати навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9 Громадянські та соціальні компетентності Уміння: які пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10 Культурна компетентність Уміння: залучати до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11 Підприємливість та фінансова грамотність Уміння: брати відповідальність за власні рішення, ініціативність, готовність вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку (дошкільної та передшкільної освіти).

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

ІV. Наскрізні лінії

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

v організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

v окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

v предмети за вибором;

v роботу в проектах;

v позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння:

· читання з розумінням;

· уміння висловлювати власну думку усно і письмово;

· критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію;

· вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти

Відповідно до ст.12 Закону України «Про освіту», початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

Навчальні плани для 1 класів, які будуть навчатися за програмами 12 – річної повної загальної середньої освіти, розроблені відповідно до наказу МОН України від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (таблиці 1,2), програми О.В.Савченко.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти, які будуть навчатися за програмами 12 – річної повної загальної середньої освіти, складає 3500 годин/навчальний рік, а саме:

ü для 1- х класів – 805 годин/навчальний рік;

ü для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік;

ü для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік;

ü для 4-х класів – 910годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2 класів з особливими освітніми потребами поданий в рамках навчальних планів. Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей передбачено окремі варіанти навчальних планів для дітей з особливими освітніми потребами:

- для дітей з порушеннями зору – таблиця 3

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для закладу загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Гранично допустиме навчальне навантаження в 1-2 класах дотримано.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 (зі змінами) і передбачає поділ на групи.

Школа працюватиме за варіантом навчального плану для закладу загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Інваріантна складова індивідуальних навчальних планів для дітей з особливими освітніми потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;

розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;

формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;

створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

ü підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Учитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

ü запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування.

У 2018-2019 навчальному році варіативна складова в 1-2 класах передбачає вивчення:

уроки для стійкого розвитку – по 1 годині в 1, 2 класах – з метою формування в учнів сталих, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя.

Повноцінність початкової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальної Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, тощо.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35хвилин, у 2-4 – 40 хвилин.

V. Освітні галузі

Освітню програму укладено за освітніми галузями.

Галузь Предмети, через які реалізується галузь
Мовно-літературна Інтегрований курс «Навчання грамоти», «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів
Іншомовна Іноземна мова
Математична Математика
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) Інтегровані курси
Технологічна Трудове навчання
Інформатична Інформатика
Мистецька Образотворче/музичне мистецтво
Фізкультурна* Фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах.

VI. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності

Педагогічні працівники Необхідно (осіб) Фактично (осіб) Відсоток потреби
Педагогічні працівники, усього 34 34 0 %
у тому числі ті, що: мають відповідну освіту 34 34 0 %
працюють у закладі за сумісництвом 4 4 0 %

Додаток 2 - інформація про якісний склад педагогічних працівників http://marganets-school3.edukit.dp.ua/vidomosti_pro_kiljkisni_i_yakisni_pokazniki_kadrovogo_zabezpechennya/

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Додаток 3 – інформація про забезпечення підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими МОН України

http://marganets-school3.edukit.dp.ua/navchal_lic_nova/

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Забезпечення приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками

http://marganets-school3.edukit.dp.ua/mater_tehn_1/

4. Якість проведення навчальних занять

Підвищенню якості проведення навчальних занять сприяє проходження чергової перепідготовки вчителями, проведення атестації педпрацівників, організаційно-методичне забезпечення:

№з/п Назва заходу Термін проведення
1. Засідання методичної ради закладу (згідно з планом) Протягом року
2. Засідання творчих лабораторій (згідно з планом) Протягом року
3. Проведення педагогічних рад (згідно з планом) Протягом року
4. Групові та індивідуальні консультації з педагогічними працівниками Протягом року
5. Методичні оперативні наради з педагогами Щомісяця
6. Робота з батьками: консультації, поради, рекомендації Протягом року
7. Заняття Школи молодого учителя (згідно з планом) Протягом року
8. Атестація педпрацівників Протягом року

5. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

ü оновлення методичної бази освітньої діяльності;

ü контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

ü моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

ü створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Важливим аспектом у складовій освітнього процесу є моніторингове дослідження результатів навчання учнів. У закладі створено всі необхідні умови для реалізації творчих здібностей кожного учня.

Форми та методи моніторингу досягнення учнями результатів навчання Очікувані результати
Семестрові контрольні роботи з предметів інваріантної складової Рівень знань учнів з предметів інваріантної складової відповідно вимог навчальної програми
Державна підсумкова атестація в 4-х класах Рівень знань учнів з української мови, математики
Результати семестрового та річного оцінювання Успішність учнів за результатами семестрового та річного оцінювання
Результативність участі учнів у творчих конкурсах Рівень обдарованості учнів закладу
Контроль за веденням учнівських зошитів, щоденників Дотримання учнями вимог щодо ведення зошитів та щоденників
Класно-узагальнюючий контроль Аналіз стану навченості та вихованості учнів певного класу
Стан вивчення предметів інваріантної складової Підвищення рівня навчальних досягнень учнів та кваліфікаційна допомога вчителю
Моніторинг ефективності використання варіативної складової навчального плану Підвищення ефективності розподілу годин варіативної складової

VII. Перелік навчальних програм

№ з\п Назва предмету Клас К-ть годин Науково-методичне забезпечення (програма)
1 Навчання грамоти Математика Іноземна мова Я досліджую світ Дизайн і технології Мистецтво Фізична культура 1 7 4 2 3 1 2 3 Навчання грамоти. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко). Математика. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко). Іноземна мова. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко). Я досліджую світ. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко). Дизайн і технології. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко). Мистецтво. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко). Фізична культура. Навчальна програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів». (Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко).
2 Українська мова Математика Інформатика Природознавство Основи здоров’я Фізична культура Образотворче мистецтво Музичне мистецтво Іноземна мова Трудове навчання 2 7 4 1 2 1 3 1 1 2 1 Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи. Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи. Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класів.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Іноземні мови. Навчальні програми для 1—4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих навчальних закладів. Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи.Наказ МОН України від 05.08.2016 року № 948.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Директор ЗОШ №3 ЛУК’ЯНЕНКО Ю.В.

Таблиця 1

до освітньої програми

Навчальний план

Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Марганецької міської ради Дніпропетровської області

(до наказу МОН України від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» таблиця 1)

Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на рік
1 кл. 2 кл. 3 кл. 4 кл. Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна 315/ 9+2 350 350 350 1365
Іншомовна
Математична 140/4 140 140 140 560
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) 105/3 105 105 105 420
Технологічна 35/1 70 70 70 245
Інформатична
Мистецька 70/1 70 70 70 280
Фізкультурна* 105/3 105 105 105 420
Усього 770/ 840 840 840 3290
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 35/1 35 70 70 210
Загальнорічна кількість навчальних годин 805/23 875 910 910 3500
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20/700 22/770 23/805 23/805 /3080
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 805/23 875 910 910 3500

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Директор ЗОШ №3 ЛУК’ЯНЕНКО Ю.В.

Таблиця 2

до освітньої програми

Навчальний план

Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Марганецької міської ради Дніпропетровської області

(до наказу МОН України від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» таблиця 1)

Назва освітньої галузі Предмети Кількість годин на тиждень
Інваріатний складник
Мовно-літературна навчання грамоти (мова/читання) 7
Іншомовна англійська мова 2
Математична математика 4
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) інтегровані курси 3
Технологічна трудове навчання 1
Мистецька образотворче/музичне мистецтво 2
Фізкультурна* фізична культура 3
Усього 19+3
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1
Загальнотижнева кількість навчальних годин 23
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 20

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Директор ЗОШ №3 ЛУК’ЯНЕНКО Ю.В.

Таблиця 3

до освітньої програми

Навчальний план початкової освіти

для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

для дітей з порушеннями зору

(відповідно до додатку 3 Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами - згідно з наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»)

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень по класах
1 2 3 4 Разом
Мовно-літературна Українська мова та літературне читання 6 6 6 6 24
Іноземна мова 2 2 2 2 8
Математична Математика 4 4 4 4 16
Природнича Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична Я досліджую світ 3 3 3 3 12
Технологічна Трудове навчання 1 1 1 1 4
Інформатична Інформатика - 1 1 1 3
Мистецька Образотворче мистецтво 1 1 1 1 4
Музичне мистецтво 1 1 1 1 4
Фізкультурна Фізична культура 3 3 3 3 12
Усього 22 23 23 23 91
Корекційно-розвиткова робота Соціально-побутове орієнтування 2 2 2 2 8
Розвиток мовлення 2 2 2 2 8
Корекція розвитку 3 4 4 4 15
Орієнтування у просторі 2 2 2 2 8
Лікувальна фізкультура (Ритміка) 3 3 3 3 12
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1 1 2 2 6
Гранично допустиме навчальне навантаження 20 21 22 22 85

Директор ЗОШ №3 ЛУК’ЯНЕНКО Ю.В.

Кiлькiсть переглядiв: 432