/Files/images/111_2018-2019/bullng/Копия 7D46DC06-6EDB-41C5-96D6-60520BAB8513_w1597_n_r0_s.jpg

/Files/images/111_2018-2019/bullng/3FADEBF0-5D88-45B4-8FF3-536770D69F40_w1597_n_r0_s.png

/Files/images/111_2018-2019/bullng/38587826-8CAF-4142-9C9E-D5F3CAF24DAA_w1597_n_r0_s.jpg

Порушення Вік Хто несе відповідальність Розмір штрафу Громадські роботи
Булінг дітьми До 14 Батьки 850-1700 або 20-40 годин
14-16 Батьки 850-1700 або 20-40 годин
Понад 16 Діти 850-1700 або 42 години
Булінг дорослими Понад 16 особисто 850-1700 або 42 години
Повторний або груповий булінг 14-16 Батьки 1700-3400 або 40-60 годин
Понад 16 Особисто 1700-3400 або 40-60 годин
Приховування булінгу Керівник закладу 850-1700 або Виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку

Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, щобулінг (цькування)цедіяння (дії або бездіяльність)учасників освітнього процесу, які полягають упсихологічному,фізичному,економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій,що вчиняютьсястосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% – говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.

За даними доповіді ВООЗ в 2016 році, Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців).

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Чому булять?

Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

1. Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії. Діти, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.

2. Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.

3. Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення. Або так себе заспокоюють.

4. Вважають, що така поведінка є нормою

5. Самі зазнали булінгу.

6. Хочуть відчути силу та вплив. Прагнуть уваги та лідерства у групі.

7. Інколи — через почуття самотності і невпевненості.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

  • розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
  • забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв(з дотриманням конфіденційності)про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Педагогічніпрацівники:

мають право назахист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

Кiлькiсть переглядiв: 264